Ницо Потворно: поезія обнюханої Леді Джанк | ПОТОП #4


0 9 0

Зміна поколінь у сучукрмузі, про яку я згадував у тексті про «Вконтакті і смерть української музики», окрім очевидної «зміни облич» та «нових імен» має ще один, не менш очевидний хід подій. Проектики закриваються, на їх тлі майже одразу з’являються оновлені. Перше, що спадає на думку – це трансформація Phooey! в yrstruly, скрімо-королів Oh, Deer! в цайтгейст-репера Юру Бондарчука, MAiAK (доля яких досі невідома) у соло-проект BUNHT, Tape Flakes у Monoconda та Aero Benin. Таких багато, і про причини таких перетворень говорити немає сенсу – це або творча криза, або ілюзія кризи сцени, або ви і самі про все знаєте.

Вирватись із когорти «ці інді-пацани з 2014» хочуть всі, окрім гурту 5 Vymir – і сьогоднішній герой, Сергій Гусак з гурту «Леді Джанк», менш ніж за місяць після розвалу колективу представив свій новий проект «Ницо Потворно». Він випустив всього один трек, малозрозумілу техно-мішанину на семплованій всратості та параноїдальній ліриці безумця, однак тут є за що зачепитись.

Давайте копнемо у могилу його попереднього проекту. Ще вчора вони виступали на «Щурі» з піснею «Дикий Громадянин» (і дали найкраще пре- інтерв’ю за історію шоу), випустили чотири альбоми, останні «Холоста свобода перетворюється знову на кошмар» і «Я хочу щоб грав комп/ютер» (2017 і 2018 відповідно). Крім того (зараз це в голові не вкладається), Сергій виступив на шоу «Голос Країни», де на нього не повернулись судді і не забрали до себе у команду – що дивно, це один з найцікавіших вокалістів на сцені, де виразністю майже і не пахне.

На останньому альбомі відчувалось, що з гуртом, який «палить індюшатину» щось відбувається. Десь на тлі замилено ховаються треп-біти та семплований вокал, звідкись з’явились цікаві структури. Звісно, щоб повністю переосмислити «Леді Джанк», треба було позбутись цих інді-гітар та «неосоулу» у вокалі Сергія.

Про причини розвалу ми нічого не знаємо, та і чи є сенс про це роздумувати, якщо історія на цьому не закінчилась. Замість переосмислення гурту прийшов проект «Ницо Потворно». Це поезія, на секундочку. Ніякого нью-скул-репчику крім естетики, на яку ще можна накинути пару доріжок коксу.

«Болять думки і білий дим
сьогодні знову на губах.
Якшо в ніч все добре,
то на ранок блять жах.»

Що стало з Сергієм не зрозуміло (і чи з ним все гаразд – теж), і чи на(ню)/(ди)хався він творчістю Олексія Дьячкова (обов’язково чекніть його хіт «Ікона») – невідомо. Однак чи готова українська мова до такого рівня переосмислення фонетики та ритмів (привіт, український реп)? Власне, на прикладі «Ницо Потворно», тобто, його шляху до як мінімум тисячі прослуховувань на саундклауді, можна буде робити висновки про напрямок пошуків культурного коду. Який-не-який фьюче-поп [O] у нас уже є, про Онуку годі й говорити. А як щодо немасового продукту, а?

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.