Магія зимового затишшя або сучукрмуз-передбачення на 2019 | ПОТОП #20


0 30 0

До березня будуть тільки рефлексії. Так, серед зимового затишшя «блистять діаманти» та виходять нові альбоми (наприклад, Пасош повернулись з відпустки), але загалом уся зима з початку Нового року нагадує замішування бетону на тлі туману і з цигаркою в зубах. Зябко.

А потім просинається весна, починається відбір на Євробачення, де вкотре з’являються Brunettes Shoot Blondes  з якимось новим концептом. І ще таких же проектів, які в останні півтори року пропали з радарів – або ж навпаки, які тільки-но на радарах з’вилися. Потім хтось поїде займати n-місце на конкурсі, що породить якусь хвилю гордості за українську музику. Правда завжди знайдуться ті, хто скаже, що Онука виступила б краще.

У квітні почнеться серйозний білд-ап до літніх фестивалів. Декого з лайн-апу уже оголосили, шарніри уже рухаються, а до початку літа поїзд привозів запрацює на всю плацкартну потужність. Весною/улітку на тлі усього божевілля виходитимуть альбоми, можливо проскочить один-два хайп-проекти, alyona aloyona почне тізерити свій осінній альбом, а ті, хто запланували його на ту ж пору, посилено будуть його завершувати – якщо не виступають на літніх фестах.

Також буде запуск або становлення існуючих поп-героїв під середньовічне музичне телебачення, декілька міжнародних музичних медіаісторій типу Гловера-2018. Що одне, що інше запускається невідомо де, і потім нам знову потрібно сприймати це як факт дійсності. Як і оголошених хедлайнерів фестивалів, які знесуть усі надії середньостатистичного гурту хоч якось виступити там не для галочки.

Квоти на радіо будуть боготворити за той же хіт KAZKA, незалежна музика тихенько закривається/переформатовується, металісти все ще роздають один одному премії, артисти стають продюсерами, продюсери – артистами. Приходить осінь, і щотижня виходитимуть альбоми. І так до кінця грудня.

Врешті ми знову докотимось до підсумків, де хтось скаже «який же чудовий рік для української музики» та з оптимізмом дивитиметься у майбутнє. Музиканти будуть думати, що вони зробили не так, журналісти не спати і писати рейтинги, люди клікати на гучні заголовки.

А потім знову зимове затишшя. Єдиний час у музичному році великого сучукрмузу, коли можна не думати про фільм «День Бабака» і перекладати його на те, що відбувається навкруги.

Але ми це вже  щойно зробили.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Рекомендуемое