Вконтакті та смерть української музики | ПОТОП #1


0 8 0

Недавно в стрічці пролетіла новина, що заблокований в Україні Вконтакті знову увірвався у рейтинги відвідуваності нашими співгромадянами.

Про те, як всі згадали про vpn і чому всіх (мене) дістав фейсбук можна писати окреме соціологічне дослідження, однак цей факт відновив у пам’яті іншу цікаву тему – як блокування російських сайтів вбило українську музику (всю).

Пацієнт «сучукрмуз» (так деякі спеціалісти називають феномен «нової української музики», використавши постмодерну літературну аналогію) до травня 2017 почував себе якщо не добре, то з легкою втомою від відсутності сну.

Були десятки суто українських пабліків (серед яких і орний «український рок» чи «рок-цитати українською»), окрім «мейджорів» типу «Родного Звука» чи «Новых Альбомов», на десятки тисяч підписників, де можна було прослідкувати ознаки двосторонньої комунікації. Маленькі вброси у сформовані спільноти були потужним та найлегшим способом знайти того «слухача», який додасть собі пісеньку у свої аудіозаписи. Це зрозуміло. Як і те, що всі слухали музику вконтакті (як мінімум тому, що за неї платити не потрібно).

Тепер розсилку на паблоси називають посівом. А сіяти треба ж на якийсь ґрунт, і вконтакті був гумусом.

Українська музика була повністю інтегрована в інфраструктуру поширення творчості незалежних артистів СНД, і впринципі будь-хто здатний оформити пост в «предложку» належним чином, міг бути почутий. Безкоштовно. Це важливо, бо максимальний бюджет на свою творчість у більшості випадків — це мала частка ЗП, яку не спустили на алкашку.

Ті, хто юзає VPN зараз фліпнуть мені, що «зараз же впринципі так само». Ну, вк змінили алгоритми видачі новин, але роздають «вогники прометея» справжнім митцям, які випустили альбом, щоб люди їх змогли почути. Українським музикантам також дістається цей знак долі, але є одна проблемка.

Навіть не у самому «вогнику прометея» (про це теж буде окремий текст), а у тому, що зібрана за роки існування мережі локальна (українська) аудиторія розсіялась незрозуміло куди (тобто, її не можна повністю відслідкувати). Російська публіка, між іншим, продовжує споживати український контент, але ці масштаби виглядають іноді дуже сумними. Один і той же трек, випущений «до» і «після» блокування очікувано різниться в охопленні публіки, бо людям (насправді) цікаво те, що відбувається навколо них, за 1000 км на північ.

Ми втрачаємо людей, коли видаляємо скайп, наприклад. Не всі ж перейшли на відеодзвінки у вайбері.

І тут напрошується простий висновок, який я озвучив у другому абзаці, і який я чомусь не чую від комрадів по сцені. Таке враження, ніби їх влаштовує фейсбук і необхідність ставити пости на рекламу для (звичайного) ранжування. Ніби їх влаштовує слабка конверсія у коментарі (що річ сама собою необхідна). Ніби їм окей, що вони не бачать свою публіку (якщо це не їх друзі, які ставлять сердечка).

Найзабавніше те, що чисто теоретично публіка то є. Але люди міряються циферками, а коли їх мало, здається, що це нікому не потрібно. І це аккурат в час, коли в українській музиці відбувається зміна поколінь, а музжурка рве волосся на голові, бо не знає, що з цим всім робити.

Пічфорк згадує про Майспейс, (який я не застав, бо too young for this shit) як найкращу платформу для комунікації та поширення музики. Ми ж згадуємо про вконтакті. Різниця в тім, що Майспейс відвалився природнім шляхом та був замінений фейсбуком. Вконтакті ж відвалився штучно.

Що означає повернення вконтакті у рейтинги відвідуваності? Хотілось би мати якусь аналітику, але відповідь напрошується сама собою — там можна сховатись. Що це означає для української музики? Та поки впринципі нічого.

П.С. А тепер розкажіть мені про те, як KAZKA увірвалась у рейтинги російського айтюнз. Про стрімінги розповімо потім, хоча ви уже, мабуть усе зрозуміли.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.