Люди гинуть за андеґраунд | ПОТОП #2


0 7 0

Кілька тижнів тому учасники українського навколо-музичного істеблішменту вирішили влаштувати замірювання і вкотре відділити андеґраунд окремо і аппеґраунд окремо. Традиційно усе відбулося у фейсбуці, де майже одночасно спалахнули кілька різних обговорень на одну тему.

Першим приводом стала дискусія навколо новини на сайті Karabas Live. Журнал сповістив про підготовку «незвичайної книги про український андеґраунд» — Underground. Ukrainian Sound. За словами авторки, перевага у книзі надається візуальній складовій. Про це свідчить і залучення великої кількості фотографів, що ледве не переважають представлених у проекті музикантів (серед яких Олексій Дьячков, ЛЮСІ, Dakooka, Bejenec та інші).

Втім, багатьом читачам Karabas Live новина не сподобалася. «Хто усі ці люди?», «Хто із них андеґраунд?», «Це андеґраунд? Хоч буду знати!» — найчастіше у коментарях можна зустріти саме такі обурені дописи. Дехто не обмежився риторичними запитаннями чи вихвалянням власних музичних смаків і пішов у своєму презирстві далі: «Хтось вирішив приватизувати український андеґраунд. Ніякий це не андеґраунд — підміна понять», — написав Влад Ляшенко, один із засновників лейблу ІншаМузика.

Обурення новиною про книгу опублікували на своїй сторінці й ШЩЦ, що позиціонують себе як андеґраунд-лейбл: «Це пиздець!». Представник лейблу, Бодя Конаков, у своєму коментарі не згоден із присвоєнням представленим у книзі Underground. Ukrainian Sound музикантам звання андеґраунду. На його думку, ніхто із вказаних музикантів не переслідує основну мету андеґраунду, чия ідея полягає в тому, що мистецтво не має слугувати розвагою для мас, при цьому воно повинно займатися розвитком цих самих мас.

Онлайн-словник Urban Dictionary, на який посилаються в обговоренні ШЩЦ, в одному із визначень характеризує underground як рух людей, що займаються музикою не за гроші чи славу, але заради мистецтва. Представники андеґраунду не зацікавлені у популярності, їм також не потрібно розповідати кожному про те, наскільки андеґраундні вони, адже рух принципово відмежовується від якого-небудь маркування.

Але це визначення абсолютно не співпадає із обуренням навколо згаданої книги. Коли андеґраунд-лейбл ШЩЦ, андеґраундний простір Coschey Local DIY чи андеґраунд-будь-хто інший буквально кричить у мережі: «Доведеться робити свою книгу :(», вмикаються закони заздрощів, але ніяк не андеґраунду.

Подібне обурення можна зрозуміти і навіть спробувати виправдати — і ШЩЦ, і Coschey (і багато інших людей) справді роблять чимало для розвитку своїх тусовок (якщо хочете — своїх андеґраундів), і, можливо, цілком слушно потребують уваги до успіхів своєї діяльності.

Втім, як зізнаються представники сучукрмузжуру, для того, щоб писати про усіх, часто не вистачає ресурсу, обізнаності, а іноді й бажання. Зрештою, діяльність сучукрмузжур — це також про висвітлення та формування своїх (закритих) тусовок.

Інше визначення на сайті Urban Dictionary говорить про андеґраунд як мистецький жанр, призначений для елітної аудиторії, що характеризується високим рівнем оригінальності та експериментаторства і не відповідає типовим стандартам, трендам чи хайпу, встановленим популярними медіа.

І якщо з елітністю кожної окремої тусовки українського музичного процесу не посперечаєшся, то оригінальністю умовний андеґраунд похвалитися може не завжди. Так, фестивалі Burn the Scene for Fun та Electric Meadow, які прийнято вважати андеґраундними, практично нічим не відрізняються від аппеґраундних Atlas Weekend чи Zaxidfest. Це такі самі події, що дотримуються однакових ринкових правил, — із переважно музичною програмою, власною інфраструктурою і впізнаваною фестивальною атрибутикою.

Говорити про поділ на анде- та аппеґраунд (або, наприклад, називати якусь музику «важкою») у 2018 році — це признатися у власній некомпетентності. Інтернет зрівняв можливості усіх музикантів. Наприклад, медіа-історія, присвячена виходу нового альбому гурту Small Depo, перевершила у своїй успішності подібну історію виконавця Vanek Foundation, чий реліз вийшов трохи раніше. Хоча перших сучукрмузжур відносять до умовного андеґраунду, а другий — типовий представник знову ж таки умовного аппеґраунду.

Західні ЗМІ вже давно відійшли від подібного поділу, там нікого не здивуєш сусідством Deafheaven та Ed Sheeran або Post Malone та Godspeed You! Black Emperor. І тільки українські невігласи дивуються розбитій гітарі Жені Галича або стейдж-дайвінгу на реюніон-концерті Димної Суміші.

Іншим приводом андеґраунд-розбірок у фейсбуці став допис Саші Чемерова (екс-Димна Суміш) про концерт за участю новоствореного гурту LECHUGA. У своєму пості Саша назвав подію «відродженням андеґраунд-сцени», ще й пообіцяв запхнути скейт у дупу усім «пенсіонерам, снобам, хейтерам, ігнорщикам та лохам звичайним». Таке формулювання не сподобалося учасникам київської панк-сцени. І хоча основна претензія була, швидше, до співпраці із сумнівним власником гаража, в якому відбувся виступ, не обійшлося і без міряння андеґраундами. «Ніби це не мої друзі з року в рік “влітають”, привозячи крутих та актуальних музикантів. Приїхав чудотворець і відродив усе», — написала на своїй сторінці Лєра Гуєвська, гітаристка гурту ai laika. У коментарях до посту одні підписники Лєри засумнівався у доцільності говорити про андеґраунд, не знаходячись у ньому, а інші порадили Саші їхати назад у США.

У відповідь на це Саша заявив, що він ніколи не вішав на себе корону, а завжди займався творчістю, що слугує мостом між глянцем та брудом. Схожим мостом між андеґраундом та мейнстрімом раніше називало себе онлайн-видання про українську музику Muzmapa.

Втім, для учасників українського навколо-музичного істеблішменту правильніше було б зайнятися не зведенням подібних мостів, яке продовжує ширити прірву між умовними анде- та аппеґраундом, а їхнім руйнуванням.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.