Форма > зміст = 2018: універсальний текст для всіх підсумкових рейтингів | ПОТОП #15


0 36 0

Наприкінці грудня почалось типове для сучукрмузу божевілля, пов’язане з рейтингами, підсумками, лістіклзами – потрібно підкреслити лінію, порозставляти крапки над «і» і врешті решт помірятись пісюнами. З одного боку (як завжди) з дробовика стріляють ті, хто не встиг раніше кінця року випустити хоч щось, з іншого – люди, котрі збирають докупи увесь доробок різних сцен хапаються за голову, щоб не отримати по голові за відсутність альбому Stoned Jesus у списку та спокійно піти у відпустку.

Одні ночами згадують, що виявляється альбоми видавались не тільки восени та копаються у архівах. Інші забивають болт і кличуть експертів, які на ізі видають своїх фаворитів, щоб від них пошвидше відстали.

У минулому Потопі ми з Siri, здається, вибрали правильний епізод Південного Парку для опису ситуації. Але якщо звести в абсолют усе сказане та написане виданнями, а також треди у коментарях (завуальовані/прямолінійні) то напрошується доволі забавна тенденція.

Якщо раніше основною претензією до усіх видань була стилістика тексту, власне, меседж, який несе нещасний поверхневий абзац – пройоб у жанрі, інфлуенсах, натягнуті за вуха епітети, які нічого не кажуть ні музикантам, ні читачам, то тепер:

БЕЗ. ЗАЙВИХ. СЛІВ

Контекст сучукрмузу 2018 – випалена земля, колеги-писаки, як показала практика, контексти створювати не можуть (і не повинні). Як казав Кравчук, маємо те, що маємо. Через це ми бачимо відображення реальності – пустоту, у якій, замінивши назви, зміст не зміниться через ідеал універсальної форми. Дивіться:

«Довгоочікуваний альбом, записаний абсолютно у форматі Вагоновожатих. Це захоплива гра слів – відгук про сьогодення – у поєднанні з крутим аранжуванням та електронними бітами. Референс – десять пісень, які цікаво переслуховувати та кожен раз знаходити щось нове. Усі вони звучать цілісно та більш концептуально, навіть у порівнянні з попереднім альбомом Wasserwaage» – оригінальний текст LiRoom про «Референс» Вагоновожатих, який підійде будь-якому артистові (якщо у нього раніше виходив альбом).

«Довгоочікуваний альбом, записаний абсолютно у форматі Stoned Jesus. Це захоплива гра слів – відгук про сьогодення – у поєднанні з крутим аранжуванням та живими барабанами. Pilgrims – сім пісень, які цікаво переслуховувати та кожен раз знаходити щось нове. Усі вони звучать цілісно та більш концептуально, навіть у порівнянні з попереднім альбомом The Harvest».

«Довгоочікуваний альбом, записаний абсолютно у форматі Христини Соловій. Це захоплива гра слів – відгук про сьогодення – у поєднанні з крутим аранжуванням та акустичною гітарою. Любий друг – одинадцять пісень, які цікаво переслуховувати та кожен раз знаходити щось нове. Усі вони звучать цілісно та більш концептуально, навіть у порівнянні з попереднім альбомом Жива Вода»

And so on.

Як я уже писав у тексті «чому не варто довіряти музичним підбіркам», всі рейтинги у сучукрмузі створені для репостів. Тільки от зараз всім байдуже, що саме про них пишуть, і це не претензія до райтерів – відчай переслідує як одну, так й іншу сторони конфліктів, і як у світі пост-усього людям потрібна перш за все їжа, вода, повітря і секс, українським музикантам потрібне місце у рейтингах. Це поки єдина річ, яка показує їм хоч якийсь рівень визнання, задовільняє его та робить життя (ілюзорно) кращим.

Бажаємо усім нам перестати думати про пісюни та сіяти зерна на випалену землю, бо щоб переродитись усе повинно померти. З Новим роком, потопки.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.